Особиста гігієна

Особиста гігієна – це той необхідний кожному звичний комплекс заходів догляду за тілом, який допомагає зберегти здоров’я і приносить відчуття задоволення своїм зовнішнім виглядом.

Під особистою гігієною розуміють сукупність гігієнічних правил, які сприяють зміцненню та збереженню здоров’я людини, збільшення тривалості її активного життя.

Підвищенню опірності організму до різних несприятливих факторів, пристосуванню людини до навколишнього середовища сприяє правильне харчування, загартовування, фізкультура, регулярні заняття зарядкою та інші гігієнічні заходи. Дотримання гігієнічних правил є однією з умов, які визначають культуру людини.

Загартування організму - користь і значення.

    Вважається, що загартовування є панацеєю від всіх хвороб і гарантією здорового життя до самої старості. Але прагнуть загартуватися, чомусь далеко не всі. А починати це бажано з самого дитинства, хоча і в будь-якому віці корисно.

    Загартовування - це систематичне використання природних факторів природи, необхідне для підвищення стійкості організму до різних несприятливих умов.

  "Систематичне" - ключове слово в цій фразі. Якщо раптом почати хапатися за загартовування, потім кидати це заняття, то шкода від такого "гартування" може перевищити користь.

  Обов'язковою умовою правильного загартовування є поступове послідовне збільшення дозування процедур.

    Важливе значення має загартовування в профілактиці простудних захворювань, які широко поширені і складають до 50% від усіх захворювань. Гартують можна зменшити число простудних захворювань в кілька разів, а то і майже повністю виключити їх.

    Крім профілактики простудних захворювань, загартовування сприяє підвищенню фізичної і розумової працездатності, підвищує тонус центральної нервової системи, покращує кровообіг, нормалізує обмін речовин.

  Способів загартовування досить багато. Найпростіше - це використання легкого одягу (надміру теплий одяг перешкоджає нормальному розвитку терморегуляції і порушує обмінні процеси, знижуючи тим опірність до інфекцій), щоденне застосування повітряних або водних процедур, прогулянки на свіжому повітрі в будь-яку погоду. Все це входить в "мінімум" загартовування.

Основні гартують процедури три:

• загартовування сонцем;
• загартовування повітрям;
• загартовування водою.

Раціональне харчування

Раціональне харчування сприяє збереженню здоров'я, опірності шкідливим факторам навколишнього середовища, високій фізичній й розумовій працездатності, а також активному довголіттю. Вимоги до раціонального харчування складаються із вимог до:

1. харчового раціону;
2. режиму харчування;
3. умов прийому їжі.

Вимоги до харчового раціону:

1. енергетична цінність раціону повинна покривати енергозатрати організму;
2. належний хімічний склад — оптимальна кількість збалансованих між собою поживних речовин;
3. добра засвоюваність їжі, яка залежить від її складу i способу приготування;
4. високі органолептичні властивості їжі (зовнішній вигляд, консистенція, смак, запах, колір, температура);
5. різноманітність їжі за рахунок широкого асортименту продуктів i різних прийомів їх кулінарної обробки;
6. здатність їжі (склад, об'єм, кулінарна обробка) створювати відчуття насичення;
7. санітарно-епідемічна безпечність.

Основа раціонального харчування — збалансованість, тобто оптимальне співвідношення компонентів їжі. За такого харчування до організму надходять різноманітні поживні речовини в кількостях, необхідних для нормальної життєдіяльності людини.

Режим харчування включає час i кількість прийомів їжі, інтервали між ними, розподіл харчового раціону за енергоємкістю, хімічним складом i масою по прийомах їжі.

Умови прийому їжі: відповідна обстановка, сервіровка столу, відсутність відволікаючих від їжі факторів.

Правильне харчування — перший ключ до здоров'я i доброго самопочуття, без яких важко досягнути максимальної працездатності. Древньогрецькому філософу Сократу належить вислів: «Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити».

Рівновага в організмі, яка приводить до здоров'я, починається з їжі, яку ми їмо. Дослідницький відділ Центру аеробіки сформулював вісім основних принципів раціонального харчування.

Фізична активність - ознака здорового способу життя

 Однією з основних ознак здорового способу життя є висока фізична
активність – рух. Величезні можливості, закладені в організмі кожної
людини, можуть бути реалізовані в здоров’я і активне довголіття тільки
за умови постійної дружби з фізичними навантаженнями. На жаль, більшість
людей нашої держави ведуть малорухомий спосіб життя. Саме серед них
формується багатомільйонна армія людей, які не можуть вважатися повністю
здоровими, але поки-що екстреної медичної допомоги не потребують.

 Зовні непомітні болячки чи симптоми (хронічний гастрит, порушення
дихання, гіпертонія, зайва вага тощо) з часом призведуть до серйозних
захворювань, які важко вилікувати. Особливо тривожить той факт, що
кількість людей, які балансують на грані здоров’я й нездоров’я,
катастрофічно зростає. До них належать не тільки люди старшого і
середнього віку, але й молодь, діти.

 Сприяє низькому рівневі фізичної активності науково-технічний прогрес –
автоматизація промисловості, розвиток транспорту, механізація домашньої
праці, телефонізація, телебачення, які скоротили до мінімуму рухову
активність людини.

 Гіподинамія (мала рухливість) призводить, як це не парадоксально, до
збільшення навантаження на серцевий м’яз. Коли людина ходить, біжить чи
займається фізичними вправами, м’язи, натискуючи на судини (вени,
артерії, що знаходяться поруч з м’язами), допомагають серцю перекачувати
кров на периферію, а венами – до серця. Коли людина не рухається, цього
не відбувається, серце швидко зношується, виконуючи важку роботу, а йому
за хвилину доводиться перекачувати 4-5 літрів крові. Під час роботи
м’язів утворюються речовини, відбувається “згорання” тієї енергії, що
надходить з їжею. При малорухомому способі життя, незбалансованому
харчуванні запаси енергії відкладаються у вигляді жирів (надмірна вага),
холестерину в судинах (стенокардія, інфаркт, інсульт), а відкладання
солей веде до остеохондрозу.

 Під час спокою більша частина легень не бере участі у акті дихання, що
спричиняє застій слизу. Тоді є більше шансів захворіти на пневмонію,
бронхіт. Ось далеко не повний спектр тих змін, що відбуваються в
організмі при гіподинамії (недостатня рухливість). Висновки однозначні –
при малорухомому способі життя терплять всі органи і системи, у тому
числі й серцево-судинна, щодо якої Україна посідає одне з перших місць у
світі.

 У розвинутих країнах це зрозуміли давно. У США фізкультуру і спорт
називають другою релігією. Результати оздоровлення нації вражаючі: за
останні 30 років смертність від серцево-судинних захворювань знизилась
на 48 відсотків, тривалість життя населення зросла на 6 років. Досягти
таких результатів у США вдалося завдяки загальнодержавній програмі,
активній пропаганді. На екранах телевізора американці майже щотижня
бачать, як активно проводять свій вільний час президент США, видатні
люди країни, зірки кіно, естради. Люди там давно зрозуміли, що рух – це
життя.

 

«Здоровий спосіб життя і спорт – важлива складова розвитку особистості»

Багато-хто розуміє під цим поняттям просто відмову від шкідливих звичок і заняття спортом. Насправді, здоровий спосіб життя – це набагато глибше поняття, це стиль життя і мислення. Для кожної людини – це щось особливе. Саме думки людини становлять основи здорового способу життя.

 Спосіб життя – це не лише характер людської поведінки, яка позитивно чи негативно впливає на здоров’я. Сам характер поведінки зумовлений фізичним та культурним середовищем, вихованням, матеріальними можливостями. На формування способу життя впливають стереотипи стосунків між людьми, їхній життєвий досвід і соціальні умови та середовище.

 Саме поняття «здоровий спосіб життя» з’явилося не дуже давно, але дотримуватися його принципів люди намагалися віддавна. Ще в середньовіччі, а можливо, й раніше люди знали основи здорового способу життя, от тільки мотивація у них була зовсім іншою, ніж тепер у нас.

 Про те, щоб жити абсолютно здоровим не було й мови, але обов’язково слід було дотримуватися основ здорового способу. Основи здорового способу життя входили й до релігійних постулатів. А оскільки релігія була популярною, то багатьом доводилося дотримуватися здорового способу життя, навіть того не усвідомлюючи.

 Сьогодні люди, котрі дотримуються здорового способу життя, мають на меті щось зовсім інше. Люди хочуть зберегти свій організм здоровим, адже його й так ослаблюють такі чинники як погана екологія, забруднена вода, а також популярні тепер шкідливі звички.

 Ми знаємо багатьох людей, котрі розповідали, як вони у молоді роки займалися спортом, а згодом припинили, і далі й потовстішали, з’явилася ядуха та ін.

 Здоров’я не можна придбати раз і назавжди на якомусь етапі життя. Організм може бути здоровим лише тоді, коли він розвивається, доповнюється різними новими корисними для здоров’я елементами, звичками і, таким чином, вдосконалюється. Тому здорового способу життя треба увесь час вчитися, а треба виховувати потребу в ньому.